Сайт вчителя української мови і літератури Сухорукової Т.О.

Мені дуже приємно, що Ви завітали на мою сторінку.
Буду рада ,якщо на сайті Ви зможете знайти для себе корисну інформацію.
На сайті розміщені матеріали, необхідні для самоосвіти  вчителів, підготовки до уроків, конкурсів та олімпіад.

Професія вчителя  в усі часи залишалася найбільш шанованою, але одночасно і найважчою. Справжній Вчитель – завжди трохи загадка… Що робить вчителя Вчителем? Що ним керує? Можливо, любов до свого предмета і хороша професійна підготовка? А може, особиста привабливість чи вміння доступно викладати знання? Чи особливі риси характеру? Що саме? Загадка… Але вміння  передати свій досвід молоді, тим,  хто входить у самостійне життя – це, безперечно, талант.

Я з дитинства мріяла про професію вчителя. Я завжди любила спілкуватися з дітьми, у юнацтві була вожатою, а коли прийшов час обирати професію, відправилась з Єланецького району  на новобузьку землю, вступати до педагогічного училища, і згодом звичайно ж, обрала педагогічний фах.

​Після закінчення Миколаївського педагогічного інституту ім..В.Г.Бєлінського з 1991 року я стала  працювати у Новобузькій  загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1, де працюю і нині. Зараз мій педагогічний стаж складає 33 роки, маю вищу кваліфікаційну категорію, звання «старший вчитель».

​Значення української мови як навчального предмета у школі випливає з її суспільних функцій. Це державна мова українського народу, визначальна ознака нашої держави, скарбниця культурних надбань нації і людства, засіб єднання громадян України в суспільно-історичну спільноту.  Тому перед собою я поставила мету – донести до учнів знання так, щоб українська мова перетворилась для них у науку  зрозумілу і дружню. Особливо тепер, коли якість знань учнів оцінюється результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Усвідомлення учнями ролі української мови в їхньому подальшому житті сприяє уникненню труднощів у навчанні.

Головне у роботі з дітьми – це любов до них, щира і непідробна. Адже діти бачать вчителя наскрізь, вони дуже тонко відчувають правду і не вибачають брехні. Для роботи з дітьми потрібно глибоко їх розуміти, кожного разу входити в їхній світ, самій на якийсь час ставати дитиною. Необхідно знати дитячі проблеми і труднощі, а також радіти разом з ними  їхнім перемогам і досягненням. І обов’язково треба  якомога більше часу проводити з учнями поза школою, у неформальній атмосфері – ходити з ними на екскурсії, на природу… Ось це – головне. Навіть з «найважчими»  учнями можна знайти спільну мову, зацікавити їх предметом, якщо ставитися до них із довірою.

Учням бажаю, щоб не забували рідну школу, вчителів, те, чого ми їх навчали – доброти, моралі, любові до батьків та усіх людей, щоб в цьому жорстокому світі вони залишилися  людьми.